Рекомендації практичного психолога за результатами обстеження новоприбулих педагогічних працівників за методикою «Оцінка стилю спілкування»

 Мета дослідження: визначення власного стилю спілкування з іншими людьми.

Для успішності й ефективності спілкування педагогічний працівник має зважати на умови, які забезпечують оптимальність у сфері взаємин і спілкування зі здобувачами освіти (вихованцями).

По-перше, педагогічний працівник має якнайповніше оволодіти психолого-педагогічними якостями і вміннями. Це той ґрунт, який дає змогу педагогові (вихователеві, асистентові) опанувати майстерність педагогічного спілкування. По-друге, лише високий рівень тактовності педагогічного працівника є важливою передумовою ефективності спілкування а учнями, колегами, батьками. Педагогічний такт (лат. taktus - дотик, відчуття) — це міра педагогічно доцільного впливу педагогічного працівника на учнів (вихованців) з урахуванням їхнього психічного стану. З педагогічним тактом тісно пов’язане вміння педагога володіти соціальною перцепцією (лат. perceptіо - сприймання, пізнання), що передбачає чуттєве сприйняття зовнішніх предметів, людей ("читання по обличчю").

Успішність спілкування, особливо на початковому етапі, залежить певною мірою від уміння вчителя «подати себе», створити позитивний імідж шляхом сам о репрезентації.

Оскільки основним засобом педагогічного спілкування є слово, то мовленнєва культура педагогічного працівника створює морально-психологічну атмосферу, яка робить спілкування бажаним для учнів (вихованців). 

Для забезпечення у процесі педагогічного спілкування оптимального психологічного контакту особистість педагогічного працівника повинна мати велику кількість «вільних валентностей», бути атракційною, тобто здатною «приворожувати» дитячі серця. Наявність цієї здатності залежить передусім від гуманістичної спрямованості педагога, його любові до дітей.

У процесі спілкування необхідно дотримуватися внутрішньої психологічної схеми протікання цього процесу:
а) посилаю думку;
б) стежу за сприйманням її партнером (цікавлюсь його оцінкою);
в) сприймаю зворотню думку партнера;
г) оцінюю її;
д) посилаю у відповідь нову думку.

Для подолання невпевненості у собі, що характерно для молодих педагогічних працівників, необхідно займатися своєрідним аутотренінгом. З цією метою в стані релаксації (лат. relaxatio - зменшення, послаблення) треба навіювати собі, вимовляючи такі слова: «Я люблю дітей»; «Мені з ними цікаво»; «Я спокійний і впевнений»; «Учні слухають мене»; «У спілкуванні з учнями я почуваю себе впевнено»; «Дітям цікаво зі мною»; «Настрій у мене бадьорий»; «Усі вихованці слухають мене»; «Я готовий вислухати їх і відповісти на всі їхні запитання» та ін.