І возвеличимо на диво
І розум наш, і наш язик...
Т.Г. Шевченко
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалося І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями. Не забуваємо, що однією з головних ознак нації – це мова, а мова – дзеркало душі народу. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох.
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Олександр Олесь
Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.
Величезний масив української писемності, історії та культури сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.
Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…
Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу— скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:
Як парость виноградної
лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
День української писемності та мови - свято, яке своєю глибинною духовною суттю історично звеличує нашу націю. Корені української писемності виходять з далекого минулого, з тих часів, коли давньоруські літописці створювали описи подій давнини, що сьогодні стали дорогоцінними реліквіями історії та культури. Шлях розвитку нашої рідної мови був нелегким, але український народ зміг її зберегти, аби сьогодні ми відчували її красу та мелодійність.
«Мова – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у майбутнє»
І. Вихованець.

ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ПРО МОВУ ТА ПИСЕМНІСТЬ
«Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх»
Олесь Гончар
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу»
Ліна Костенко
«Мова росте елементарно, разом з душею народу»
Іван Франко
«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу»
Олександр Олесь
«Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…»
Максим Рильський
«Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості»
Іван Огієнко
«Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити»
Василь Сухомлинський
«Хто не любить своєї рідної мови, солодких звуків свого дитинства, не заслуговує на ім`я людини»
Г.Гердер
Народні прислів’я:
Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Слово до слова – зложиться мова.

Згадайте улюблений вислів про мову, поетичні рядки, поділіться ними в інтернет-просторі. Нехай увесь світ чує, знає: ми любимо рідну мову, пишаємося нею, спілкуємося нею, творимо…
Це буде єдністю з усіма, хто любить і шанує українське слово.
З гордістю підтримуйте заклик О.Олеся: «…Цвіти і
сяй, моя державна!».
Любімо свою рідну мову, мову наших батьків, мову нашої країни!
Немає коментарів:
Дописати коментар