Година-вшанування «Чорнобиль: подвиг, память, істина» (до 14 грудня – Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).

Чорнобиль в пам’яті людській

У віршах і на обелісках,

Нам цю трагедію віками не забуть,

Вона у кожнім нашім серці.

 

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У цей день ми вшановуємо героїзм персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу.

 

         Сотні пожежників та працівників аварійних служб намагались загасити багатоленну пожежу. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

Наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним «саркофагом», щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому. Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

Наслідки та жертви

Точну кількість жертв аварії встановити не вдалося, бо багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 6000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні й тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань променевої хвороби.

Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя.

У роковини Чорнобильської катастрофи ми вшановуємо ліквідаторів та тих, хто завадив російським окупантам повторити трагедію.

Пропоную прочитати художні твори, які розкривають цю страшну трагічну подію, а саме: «Марія з полином наприкінці століття» - В. Яворівського, поема «Сім» - Б. Олійника, «Чорнобиль» - Ю. Щербака та вірші: «Стоять озера в пригорщах долин» – Л. Костенко, «Малиновий дзвін» – А. Багряної, «Весна 1986» – Г. Чубач.

Ми згадуємо подвиг тих, хто зберіг життя мільйонам людей у 1986 році, і віримо в тих, хто захищає нашу країну зараз.

Не забуваймо Чорнобильську трагедію - найстрашнішу екологічну катастрофу в історії людства! Пам’ятаємо про мужність рятувальників, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди!

Героям Чорнобиля

Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп’ялась,

І опалила ваші лиця,

І в танці дикому зайшлась,

Коли вже й хмари спопеліли

У знавіснілому вогні, –

Ви смерть приборкати зуміли

На тім, останнім рубежі.

Не віддали їй на поталу

Світанків наших ніжний щем,

Ви, як один супроти стали,

Пекельним січені дощем.

У тій жорстокій веремії

Ви до кінця тримали бій

І пронесли свої надії

Крізь вогнецвіт своїх надій.

Шумлять жита, як і раніше,

Пливуть у небі літаки…

За вас історія допише

Суворі подвигу рядки.