Відмінність між суржиком і діалектом.
То що ж це таке?
Літературна мова – це оброблена й
унормована форма мови або ж така, що оцінюється нами, як правильна. Це мова,
якою написані літературні твори і якої нас навчають у школі.
Діалект – це місцевий різновид мови.
Простіше кажучи, це ті слова, фрази та граматичні конструкції, які
використовують у своєму мовленні жителі різних куточків України поряд з
літературними.
Суржик – це штучна мішанина двох мов, утворена без логічних підстав і
нормування. Як правило, це побутове мовлення у місцях, де широко вживається
декілька мов.
Філолог Олександр Авраменко роз'яснив, у чому різниця між суржиком та діалектом.
"Є різні форми цього явища. Слабкий
суржик – невеликі вкраплення, він притаманний західноукраїнському регіону. А
сильний суржик вживають здебільшого на сході та в центрі України. У нас чомусь
звикли вважати, що суржик – це змішування української саме з російською. Утім
польські вкраплення в мові на Галичині чи румунські на Буковині теж так
називають".
Найпоширенішим суржиковим словом
Авраменко вважає слово "получається". Його усюди вживають замiсть
"виходить". Говорять "приймати участь"
замість "брати участь".
"Український діалектизм – це те, що
вживається лише на певній території України, а не в сусідній країні, упродовж
довгого часу. Тобто це слово, утворене місцевими жителями на своїй території.
Наприклад, картоплю називають "бараболя", на взуття кажуть
"мешти", на стежку в горах – "плай". Усе це діалектизми. А
от "колєжанка", "трускавка", "кобіта" – суржик,
бо це запозичення з польської мови, фонетично точні чи майже точні", -
вказав мовознавець.
"Можна виокремити декiлька
варiантiв використання суржику. Спонтанний суржик – коли особи погано володiють
як українською, так i росiйською мовами. Свiдомий суржик – носiї знають обидвi
мови, утiм не набули автоматизму в їх використаннi. Мимовiльний суржик – коли
людина знає одну з мов, але вивчає iншу", - сказав Авраменко.
Немає коментарів:
Дописати коментар