Зима - це казковий час, особливо для дітей. З`їжджати з гори на санчатах, ліпити сніговика, колядувати і зустрічати Новий рік - скільки чудових занять і вражень!
Радість від цієї справді чарівної пори може стати ще більшою, якщо ви прочитаєте збірки віршів для дітей сучасних українськів поетес та поетів.
Серед них такі, як: Мар’яна Савка, Галина Малик, Галина Кирпа, Катерина Міхаліцина, Олександр Дерманський, Ігор Калинець, Оксана Лущевська, Оксана Кротюк, Григорій Фалькович, Тетяна Винник, Юля Смаль, Наталя Поклад, Олеся Мамчич, Іван Андрусяк, Олександра Орлова.
Ось, наприклад, чудові «Тихі віршики на зиму» Мар’яни Савки
та збірка «Сніговірші для малят».
У цих збірках багато веселих забав зі снігом, чарівних дарунків від святого Миколая і таємничих моментів Різдва й Нового року.
Не за горами на вас чекає зустріч Діда Мороза, а щоб як слід підготуватися, за старою традицією потрібно вивчити гарний віршик про зиму і розгадати кілька «зимових» загадок! Відгадувати загадки - це весело й цікаво! А ще - корисно для розумового розвитку. До того ж, вони тренують пам’ять, збагачують словниковий запас, розвивають мислення і мовлення.
Пропоную вам добірку з найбільш святкових віршів і загадок!
Загадки про Новий рік, подарунки, про ялинкові прикраси, про
Діда Мороза і Снігуроньку.
* * *
З неба падають сніжинки,
Люди всі несуть ялинки.
Рік старий кудись утік —
Так приходить...
* * *
Що за гостя в нас така:
І зелена, і струнка,
Зірка сяє угорі,
На гіллячках —ліхтарі,
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки і горішки.
Новорічні загадки з відповідями
Ялинка з іграшками,
Клоуни з хлопавками.
Радіє весь народ!
Що за свято?
У ньому дванадцять місяців
Легко вмістяться.
Всіх їх разом збере
Одне слово, це...
Прикрашена іграшками,
Кулями та хлопавками -
Не пальма, не сосеночка,
А святкова...
Він приходить з подарунками,
Хороводи з нами водить.
Білою бородою обріс
Добрий Дідусь...
До дітей у гості Дід Мороз
Онуку на санях привіз.
Снігова фігурка -
До нас прийде...
І в коробки, і в пакети
Упаковані цукерки.
Фантики так ярки!
Будуть всім...
Цілий рік лежав на полиці,
А тепер висить на ялинці.
Це не ліхтарик,
А скляний...
Швидко вогники блимають,
Зверху вниз перебігають.
Ця дружна команда
Називається...
На лісовій красуні
Золотиться дощ хвилею -
З сріблястого шнура
Вниз звисає...
Віхола гуляє по двору,
В домі ялинка виблискує.
Діти водять хоровод.
Що за свято?
Вся в вогнях велика ялинка,
Вгору летять петарди дзвінко.
Сніг на вулиці йде.
Настає...
Все на ялинці іграшки:
Намисто, кульки, хлопавки.
Дітвора чекає подарунків.
Що за свято?
Загадки про зиму та зимові явища в природі:
* * *
Раптом в лісі посвітліло,
Стало всюди чисто й біло.
А тепла чогось нема.
Це прийшла до нас...
* * *
Лід на річках, сніг на полях,
Віхола гуляє — коли це буває?
* * *
Кружляє ніжний білий пух,
Міняє зайчик свій кожух.
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички.
Ведмідь в берлозі вже дріма...
Яка пора, скажіть?..
* * *
Прийшла до нас бабуся
у білому кожусі.
Поля причепурила —
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?
* * *
Розсипає з неба сніг
Білим килимом до ніг.
Миколайчики приносить,
Новий рік у гості просить.
* * *
Новий рік розпочинає,
Зі святами привітає,
Діток щедрувати водить,
На ялинці хороводить.
* * *
Із морозом бешкетує,
Сніговіями лютує.
Бо, напевно, добре знає,
Що зима уже минає.
* * *
Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають,
І малюночки зникають.
* * *
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто...
* * *
Він легкий, неначе пил,
З неба він летить без крил,
Наче мох, м’який-м’який,
І холодний, і блідий.
З’їсть його весною сонце.
Хто скоріш вгадає —
Що це?
* * *
На долоню зірка впала,
Я дмухнув — вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона...
* * *
У небі їжачки літають,
А візьмеш в долоньки — тануть.
* * *
Для пташок у цій хатинці
Є завжди смачні гостинці.
Сойки, снігурі, синички —
Всі летять до ...
* * *
Зимно стало дуже-дуже,
Аж замерзли всі калюжі
І за щічки щипле хтось.
То прийшов Дідусь...
* * *
Росте вона холодною зимою,
Росте вона додолу головою,
А тільки сонечко засяє,
Вона заплаче і розтане.
* * *
Взимку скляр прийшов на річку
Наче склом накрив водичку.
Бавитися там не слід —
Бо крихкий на річці...
* * *
Дерев’яні коні по снігу йдуть,
А в сніг не провалюються.
* * *
У зимову веселу пору
Ми — кращі друзі дітвори.
Вивозять діти нас на гору,
А ми веземо їх з гори.
* * *
Зроблений зі снігу,
В нього ніс — морквинка.
Нас розвеселяє
Він біля будинку.
До морозу й вітру
Цей товстунчик звик.
Від тепла і сонця
Тане...
* * *
Ой, немає їм ціни!
По льоду біжать вони —
Швидконогі...
* * *
Невеличкі дві хатини,
В них м’які і теплі стіни.
По п’ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.
А як вам така ідея – скласти загадку про зиму самостійно? Гадаю, вам сподобається.
СКОРОМОВКИ
А ось - скоромовки! Під час промовляння скоромовок раджу спочатку вимовляти слова повільно та чітко, правильно вимовляючи складні звуки. Коли ви почнете гарно вимовляти кожен звук, можна вже виконувати скоромовки в більш швидкому темпі.
Спочатку треба потренувати голосовий апарат, можна повторювати скоромовки таким чином:
пошепки-повільно;
тихо-трішки швидше;
голосніше-ще трішки швидше;
дуже голосно-дуже швидко.
Можете при цьому «диригувати» рукою, показуючи різні рівні (знизу вгору чи навпаки). Також промовляйте скоромовки з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму тощо.
Cкоромовки про зимову пору:
Біла ковдра землю вкрила,
А озера - біла крига.
***
Мишенята, ведмежата,
Зайченята, їжачата -
Всі звірята і малята
Заховалися у хату.
Лиш сміливі снігурята
З гори їдуть на санчатах.
***
Притрусив сніжок стіг сіна
І санчата притрусив.
Уже снігу - по коліна,
А він сипле з усіх сил!
***
Радісна звістка Різдвяна з"явилась,
Коли у небі зоря засвітилась.
***
Беру я макітру,
Беру мак і тру.
Добрим макогоном
На добру кутю.
* * *
Взимку біла вся земля,
Ковзани бере маля.
* * *
Завірюха залетіла,
Замести усе хотіла.
Загула, заметушилась,
За пагорби зачепилась.
* * *
Ген стрибають на морозі
Три ворони на дорозі.
За скоринкою погнались,
На все горло розкричались.
* * *
А тим часом спритний Гриць
Годував з руки синиць.
* * *
Ніс сміхунчик сміху міх —
сміх розсипався на сніг.
* * *
Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.
* * *
Шило шубку Шурі шило,
Шовком, шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
Коли випаде сніг, можна погуляти, роззирнутися навкруги, прислухатися до рипіння сніжку під ногами, завивання вітру в кронах дерев, перегукування птахів, і спробувати вигадати власну скоромовку. Як вам така ідея?
А ще можна влаштувати Домашній фестиваль скоромовок: вивчайте скоромовки разом, а потім влаштуйте змагання - хто кого перескоромовить.
ВІРШІ про зиму:
* * *
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
(Платон Воронько)
* * *
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
(Любов Забашта)* * *
Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка.
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
(Леонід Куліш-Зіньків)
* * *
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі — лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
(Володимир Кленц)
ЗИМА
Одяглися люди в шуби,
натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
сосни в і нею застигли.
І під кригою на дні
сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
в земляній м’якій постелі,
де немає світла дня,
причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці -
спить вона, мов па перинці,
й тихо снить хороші спи
про веселі дні весни.
(Наталя Забіла)
ВИПАВ СНІГ
Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.
У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!
(Наталя Забіла)
НОВОРІЧНА ЯЛИНКА
Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
— грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!
(Максим Рильський)
ОЙ, ЛЕТЯТЬ СНІЖИНКИ
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій...
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
(Грицько Бойко)
СІЧЕНЬ
Мороз всі вікна заплете
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою.
І рік новий почнеться враз
І з нами привітається.
З нових ялинкових прикрас
В нас січень починається.
Січе сніжком, скрипить саньми,
Та ми його не лаємо —
Самі ж володаря зими
Ми січнем називаємо.
(Андрій М’ястківський)
СВЯТВЕЧІР
На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить
(Надія Гуменюк)
Бажаю вам миру, гарного настрою та веселих зимових свят!!!
З Новим роком!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар