Патріотична година «Прапор – символ нашої держави, він ознака сили й слави» (До 28 січня - Дня затвердження Державного прапора України)

28 січня Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України.

«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3» – саме ця дефініція була затверджена Постановою Верховної Ради України № 2067-ХХ1 від 28 січня 1992 року.

Синьо-жовтий прапор нашої держави є тим об'єднуючим символом, що незалежно від національності, мови спілкування та віри гуртує український народ в одне ціле. Під цим знаменем український народ утвердив віковічну ідею про державність і самостійність.

Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.        

Історія українського прапора та як він змінювався

Кожен українець повинен знати історію й походження державних символів своєї держави. Прапор – полотно одного або декількох кольорів, символ суверенності країни. Знамена в пошані з давніх часів. Жителі Київської Русі просто обожнювали свої стяги. Нести прапор завжди обирали сильних та мужніх чоловіків, що повинні були тримати символ на полі бою.

З давніх-давен стяг був святинею, без нього військо не рушало в похід, не вступало в бій.

Державний Прапор України синьо-жовтий. Кольорова гамма походить від символів Галицького королівства скандинавського «коріння». У Конституції точно визначено й розміри прапору – 2:3.

У Київській Русі переважали білі, блакитні, рідше – жовті кольори стягів. Найчастіше використовувався червоний. Тільки в 13-14 століттях там почали з’являтися знамена чотирикутної форми, до цього часу були лише трикутно-клиновидні.

У 18 столітті запорізькі козаки використовували для своїхсимволів синє полотно, на якому жовтим кольором були нанесені хрести, образи святих, зображення зброї тощо. Ці ж кольори найчастіше можна помітити в одязі козацтва за часів Національної  Визвольної війни, потім у гайдамаків – часи Коліївщини. У 18 столітті все частіше й частіше синьо-жовті кольори починають домінувати у церковних речах, побуті тощо.

Прапор Руської землі був переважно червоним із золотим тризубом - двозубом, а хорогва Галицько-Волинського князівства - відповідно до кольорів свого герба - блакитна (синя) із золотим левом, з такими стягами галицькі полки брали участь у Грюнвальдській битві 1410 року. Поєднання кольорів жовтого і синього може трактуватися багатозначно: це і поєднання символів життя - золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану - символом мирної праці і достатку.

Центральна Рада 1918 року утвердила синьо-жовтий стяг як символ Української Республіки за ініціативою Михайла Грушевського. За часів гетьмана Скоропадського колір з жовто-синього змінили на синьо-жовтий.

                                                                        Перший прапор

Перші згадки об'єднання синього і жовтого кольору на офіційній символіці датовані 1256 роком – це був герб Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, який місту подарував князь Данило Галицький.

Також золотий і синій кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.

 

Прапор з жовтою смугою вгорі

Офіційно синьо-жовту атрибутику почали використовувати у 1848 році, від початку українського національного відродження в Галичині та Буковині. Головна Руська рада оголосила своїм гербом лева на блакитному тлі й синьо-жовтий прапор. Цей самий прапор, тільки з жовтою смугою вгорі, був державним стягом УНР.

Один стяг

Під синьо-жовтим відбулися три проголошення Української державності:  1917, 1941 та 1990 року.

Раніше можна було зустріти обидва варіанти використання кольорів, а після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР затвердив теперішню послідовність смуг.

За однією версією, синій на прапорі символізує небо, а жовтий – колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний – усе земне.

ХХ століття

Вперше після лютневої  революції  1917 року синьо-жовті прапори з'явилися в Києві, Одесі та Харкові. 17 березня того ж року було проголошено про організацію Центральної ради. Відтоді у Києві публічно та на офіційному рівні з'являються символи української державності.

За радянських часів зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити на два роки. Поява українського прапора у громадських місцях розцінювалась як надзвичайна подія.

           4 вересня 1991 року над Верховню Радою вперше підняли синьо-жовтий прапор.

Після розпаду СРСР 18 вересня 1991 року президія Верховної ради затвердила за синьо-жовтим поєднанням кольорів статус офіційного прапора країни.

Прапори-гіганти

Прапори-рекордсмени. У 2014 році найбільший прапор розгорнули в Артемівську (з 2016 року місто перейменували в Бахмут) – 300-кілограмовий біколор площею 2400 м². Найдовший сягає 9,5 км і знаходиться на Тернопільщині. На центральній площі Житомира можна побачити найбільший прапор на фасаді будівлі.

Прапор у Дніпрі, 2018 рік.

Дніпровський прапор у 2018 році має два рекорди: як найбільший прапор над містом і як прапор з найвищим флагштоком – його висота 72 метри.

Ще один класний рекорд: у 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на висоті 6872 метри на вершині Охос-дель-Саладо в Андах, найвищого вулкана у світі.

Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапору.

Державний прапор  як символ країни є втіленям національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.