18 жовтня - Європейський день протидії торгівлі людьми

 

18 жовтня відзначається Європейський день протидії торгівлі людьми. Цей день має на меті привернути увагу до проблеми, інформувати суспільство про небезпеку і допомогти виявляти та боротися з торгівлею людьми.

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.

Торгівля людьми - це глобальна проблема, яка зачіпає життя мільйонів людей практично в будь-якій країні світу і яка позбавляє їх людської гідності. Будучи одним з найганебніших злочинів в світі, торгівля людьми вводить в оману і перетворює в жертв жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу і щодня змушує їх бути об'єктом експлуатації. Сотні тисяч жертв стають об'єктом торгівлі для цілей примусової праці, підневільної роботи в якості домашньої прислуги, дитячого жебрацтва або вилучення органів.

Торгівля людьми – ганебне явище, яке відомо з давніх часів. Найвідоміший твір з цієї теми – «Людина, яка сміється» французького письменника Віктора Гюго.

Точкою відліку в сюжеті роману є 29 січня 1690 року, коли з острова Портленд утікає на кораблі зграя компрачикосів. Вони — торговці дітьми, здатні перетворювати їх на виродків на втіху публіці. Ще недавно суспільство й уряди заохочували діяльність компрачикосів, але тепер їх оголосили злочинцями й переслідують. На березі залишається кинута компрачикосами дитина. Долаючи холод, смертельну небезпеку і страх, дитина рятує сліпу дівчинку-немовля. У той самий час корабель компрачикосів, захоплений бурею, починає тонути. Як жест покаяння вони кидають у море пляшку з визнанням своїх злочинів.

Ще одне ганебне явище - це кріпацтво, яке висвітлював в багатьох своїх творах Тарас Шевченко.

Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу.

Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі "Сліпа", в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Майже всі Шевченкові позитивні герої — безвинні жертви суспільного ладу. І не тільки жертви, але й месники і протестанти. Народним месником стає герой поеми "Варнак". Відплатила за свою поругану честь Марина (поема "Марина").

Змальовуючи страждання селян-кріпаків, глибоко співчуваючи їм, великий Кобзар вірив, що на нашу багатостраждальну землю прийде "сподівана" воля, яка зробить вчорашніх рабів творцями, господарями своєї землі і власної долі.

У своїх творах життя селянства, за часів панщини, правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля панів та їх прибічників, про прагнення кріпаків до вільної праці на власній землі. Ідея розкріпачення селян найповніше розкрита Марком Вовчком у повісті „Інститутка”. У цій повісті письменниця змальовує типові картини життя кріпаків у панських маєтках. Продовжуючи антикріпосницькі традиції Шевченкових поезій, Марко Вовчок виправдовує й уславлює волелюбні вчинки кріпаків. Письменниця відобразила велику силу народу, його прагнення до визволення.

Тема торгівлі людьми набула широкого наголосу і в сучасній художній літературі:

Роман Ірен Роздобудько «Перейти темряву»

На 154 сторiнках захопливого роману – долi десяткiв тисяч украiнок, що iх продали у рабство за кордон та змусили працювати повiями. І не всi повертаються з неволi, бо лиш одиницям вдаеться…перейти темряву.

«Душі в Екзилі» Лесі Білик це трагічна хроніка людської нужди, туги і безнадії. Цей роман вражає уже з першої сторінки й не відпускає, коли перегорнеш останню... У світовій літературі нема сильнішого проникнення у фантасмагорію заробітчанства й проникливішого випису всіх його нюансів (від розпачу до бравади), аніж оця книга.  Авторка вирушає слідом за тисячами українських  заробітчан, які щорічно їдуть на роботу до Італії, Польщі та Німеччини. Саме ці три країни стали тлом для розповіді про долю людей, які народилися в країні суперечності.

Ще один роман про скалічені долі жінок: «В’язні зеленої дачі» вітчизняного письменника Володимира Лиса - це гостросюжетна історія життя містечка Вербівська з усіма його таємничими правителями-партійцями, діяння яких зламали не одне життя.

Крізь призму декількох сюжетних ліній автор досліджує й історію країни та декількох людей, долі яких переплелися у зеленій дачі серед соснового лісу. Молодий економіст Юрій Середа отримує направлення на роботу, а разом з ним - попередження, що не варто туди їхати. Через багато років пророцтво здійсниться, а сам Юрій перетвориться на в’язня цього будинку.

"Плач пересмішниці", Надія Гуменюк

Переламні 1990-і. Юність Нори була сповнена випробувань: зрада батька, безробіття матері, оманливе кохання, бідність, пастка, в яку її заманили торгівці живим товаром. Розум та наполегливість допомогли Норі не просто вижити, але й прибрати до рук бізнес чоловікової родини і стати залізною Норою. 

У цій книзі авторка майстерно описує життєвий шлях головної героїні, Нори, яка стикається з безліччю випробувань та перешкод на шляху до свого місця під сонцем. Вона переживає зраду, бідність, стикається з небезпекою та темними справами, але завдяки своїй сміливості, наполегливості та розуму вона виходить з цих випробувань ще сильнішою. Її образ багато в чому ретранслює комбінований символ жіночої долі, котра здатна пройти через випробування.

Віктор Янкевич «Тенета 2.0»  

Цей роман автор писав пропускаючи крізь себе весь біль тих, хто став жертвою торгівлі людьми (дітьми). Дуже хотілося б, щоб і читач цієї книги не залишився байдужим і зрозумів, як усе страшно... Віктор Янкевич, як і завжди, розкриває те, на що суспільству праглося заплющити очі... Автор зазначив, що найважливіша мета написання цього роману – загострення уваги  громадськості на проблемі, про яку мало говорять, підвищення обізнаності населення про форми та ознаки торгівлі людьми, вміння розпізнавати підозрілі пропозиції щодо працевлаштування, способи вербування людей тощо.

«Від початку Незалежності в Україні постраждали від торгівлі людьми понад 160 тисяч осіб, – розповів Віктор Янкевич. – І це офіційна статистика. А чимало людей не усвідомлюють, що й досі існує поняття работоргівлі, сексуальна експлуатація, працює чорний ринок торгівлі людськими органами тощо».

Роман написаний на основі реальних подій. Починається він із історії  вербування лікаркою-гінекологинею 17-річної дівчини, яка завагітніла, але вже було пізно робити аборт. Їй запропонували сурогатне материнство – народити дитину для молодої пари. А за документами маля начебто померло. Перед пологами в молодої жінки пробудився материнський інстинкт. Але договір з дияволом вже підписаний… Дитина народилася здорова, але жінці сказали, що мертва. Проте вона не заспокоїлася і вернулася до правоохоронців. Через кілька місяців вони докопалися до правди…

Віктор Янкевич зазначив, що жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, незалежно від віку, статі, освіти.  Книга вийшла друком  в 2021 році.