Історичний екскурс «Україна: соборна, вільна, сильна» (до Дня Соборності України).

 

            Слава Вкраїні! Любій отчизні,

Слава довіку однині!

Єдність і згода, право й свобода -

Доля найкраща народа!

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Саме цього дня 104 роки тому, в 1919 році, відбулася ключова для сучасної України подія на шляху до єдності і незалежності держави – проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) на Софійській площі в Києві.

Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу. 

В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості Україна завжди уявлялась як єдина від Сяну до Дону.

22 січня 1919 року відбулась історична подія, яку віками втілювали наші пращури – об’єдналися Київ і Львів, Схід і Захід України. Відтоді День Соборності нам нагадує про те, що сила нашої Батьківщини – в єднанні. І не лише територій, а дій і сердець.

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України – Хусті. В сучасній Україні на державному рівні вперше святкували цей день вже у 1999 році.

Сьогодні, це свято відзначають створенням живих ланцюгів, які об’єднують Західну і Східну частини країни. Живий ланцюг – символ та головна традиція Дня Соборності України. Перший такий ланцюг створили в 1990 році, коли понад мільйон патріотично налаштованих українців взялися за руки та об’єднали шлях з Києва до Львова.

            Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акта Злуки – це не тільки суспільна потреба, а й наш моральний обов’язок – берегти світлу пам'ять жертв, принесених українським народом за незалежність, соборність та  державність нашої країни.

Тож вшануймо їх і працюймо разом для світлого майбутнього нашої рідної України!

А діти теж повинні старанно вчитися і це буде їх вкладом у мирне та щасливе життя!

 

Усвідомлюймо  –  що лише в єдності і взаємній підтримці зуміємо стати щасливими і заможними господарями на своїй землі!