Культура мови — це не тільки дотримання норм вимови, вживання слів і граматичних моделей.
У поняття культури мови входить також правильне інтонування слів у складі словосполучень і речень.
Мовлення має бути логічно послідовним щодо змісту та інтонаційного оформлення.
Дотримання правил інтонації, уміння за допомогою голосових модуляцій відділяти головне від другорядного надає мовленню виразності і сприяє кращому сприйманню змісту.
Від інтонації залежить і змістова сторона і емоційне забарвлення мовлення.
Інтонація мовлення — це гармонійне поєднання таких її компонентів, як послідовна зміна в часі висоти основного тону (підвищення його і зниження), сили голосу (інтенсивності звучання), часу звучання, тривалості пауз, а також тембру голосу.
При вмілому використанні усіх цих компонентів досягається інтонаційна виразність мовлення, його ритмічність, музикальність.
Анатолій Федорович Коні, в минулому відомий адвокат, оратор, говорив: «Треба взагалі змінювати тон — підвищувати його або знижувати у зв’язку із смислом і значенням даної фрази.., потрібно пам’ятати про значення пауз між окремими частинами усного мовлення. Промова не повинна виголошуватися одним махом: вона повинна бути мовленням, живим словом».
Немає коментарів:
Дописати коментар