Рекомендації «Як убезпечитися від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми»

 

План заходів, спрямованих на створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, а також торгівлі людьми у закладі освіти на 2025/2026 н.р.

 

Що варто робити, щоб не потрапити до пастки торговців людьми

Через широкомасштабне російське вторгнення мільйони людей змушені були виїхати в інші регіони України чи за кордон шукати роботу та потрапляють до рук торговців людьми як у себе вдома, так і за кордоном.

Відповідно до законодавства, торгівля людьми – є вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Що варто робити, щоб не потрапити до пастки торговців людьми:

- тримайтесь по двоє або троє;

- не сідайте до автомобілів поодинці, запишіть номерні знаки авто, яким їдете;

- в жодному разі не віддавайте свої документи;

- зробіть копії важливих документів і надішліть їх на свою електронну пошту;

- довіряйте свої документи лише працівникам прикордонної служби та поліції;

- не погоджуйтеся на неофіційну роботу;

- повідомте рідним докладну інформацію про місце свого перебування та розкажіть про подробиці роботи;

- у підозрілих ситуаціях звертайтеся до поліції або прикордонників тощо.

Ви або хтось із ваших знайомих чи близьких має сумніви щодо запропонованої роботи? Стали жертвою примусової праці? Вилучили особисті документи? Примушували до незаконних дій? Звертайтесь за безкоштовною консультацією!

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0 800 505 501 або 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України).

Джерела: 

https://dmsu.gov.ua/news/region/12871.html 

18 жовтня - Європейський день протидії торгівлі людьми

 

18 жовтня відзначається Європейський день протидії торгівлі людьми. Цей день має на меті привернути увагу до проблеми, інформувати суспільство про небезпеку і допомогти виявляти та боротися з торгівлею людьми.

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.

Торгівля людьми - це глобальна проблема, яка зачіпає життя мільйонів людей практично в будь-якій країні світу і яка позбавляє їх людської гідності. Будучи одним з найганебніших злочинів в світі, торгівля людьми вводить в оману і перетворює в жертв жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу і щодня змушує їх бути об'єктом експлуатації. Сотні тисяч жертв стають об'єктом торгівлі для цілей примусової праці, підневільної роботи в якості домашньої прислуги, дитячого жебрацтва або вилучення органів.

Торгівля людьми – ганебне явище, яке відомо з давніх часів. Найвідоміший твір з цієї теми – «Людина, яка сміється» французького письменника Віктора Гюго.

Точкою відліку в сюжеті роману є 29 січня 1690 року, коли з острова Портленд утікає на кораблі зграя компрачикосів. Вони — торговці дітьми, здатні перетворювати їх на виродків на втіху публіці. Ще недавно суспільство й уряди заохочували діяльність компрачикосів, але тепер їх оголосили злочинцями й переслідують. На березі залишається кинута компрачикосами дитина. Долаючи холод, смертельну небезпеку і страх, дитина рятує сліпу дівчинку-немовля. У той самий час корабель компрачикосів, захоплений бурею, починає тонути. Як жест покаяння вони кидають у море пляшку з визнанням своїх злочинів.

Ще одне ганебне явище - це кріпацтво, яке висвітлював в багатьох своїх творах Тарас Шевченко.

Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу.

Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі "Сліпа", в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Майже всі Шевченкові позитивні герої — безвинні жертви суспільного ладу. І не тільки жертви, але й месники і протестанти. Народним месником стає герой поеми "Варнак". Відплатила за свою поругану честь Марина (поема "Марина").

Змальовуючи страждання селян-кріпаків, глибоко співчуваючи їм, великий Кобзар вірив, що на нашу багатостраждальну землю прийде "сподівана" воля, яка зробить вчорашніх рабів творцями, господарями своєї землі і власної долі.

У своїх творах життя селянства, за часів панщини, правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля панів та їх прибічників, про прагнення кріпаків до вільної праці на власній землі. Ідея розкріпачення селян найповніше розкрита Марком Вовчком у повісті „Інститутка”. У цій повісті письменниця змальовує типові картини життя кріпаків у панських маєтках. Продовжуючи антикріпосницькі традиції Шевченкових поезій, Марко Вовчок виправдовує й уславлює волелюбні вчинки кріпаків. Письменниця відобразила велику силу народу, його прагнення до визволення.

Тема торгівлі людьми набула широкого наголосу і в сучасній художній літературі:

Роман Ірен Роздобудько «Перейти темряву»

На 154 сторiнках захопливого роману – долi десяткiв тисяч украiнок, що iх продали у рабство за кордон та змусили працювати повiями. І не всi повертаються з неволi, бо лиш одиницям вдаеться…перейти темряву.

«Душі в Екзилі» Лесі Білик це трагічна хроніка людської нужди, туги і безнадії. Цей роман вражає уже з першої сторінки й не відпускає, коли перегорнеш останню... У світовій літературі нема сильнішого проникнення у фантасмагорію заробітчанства й проникливішого випису всіх його нюансів (від розпачу до бравади), аніж оця книга.  Авторка вирушає слідом за тисячами українських  заробітчан, які щорічно їдуть на роботу до Італії, Польщі та Німеччини. Саме ці три країни стали тлом для розповіді про долю людей, які народилися в країні суперечності.

Ще один роман про скалічені долі жінок: «В’язні зеленої дачі» вітчизняного письменника Володимира Лиса - це гостросюжетна історія життя містечка Вербівська з усіма його таємничими правителями-партійцями, діяння яких зламали не одне життя.

Крізь призму декількох сюжетних ліній автор досліджує й історію країни та декількох людей, долі яких переплелися у зеленій дачі серед соснового лісу. Молодий економіст Юрій Середа отримує направлення на роботу, а разом з ним - попередження, що не варто туди їхати. Через багато років пророцтво здійсниться, а сам Юрій перетвориться на в’язня цього будинку.

"Плач пересмішниці", Надія Гуменюк

Переламні 1990-і. Юність Нори була сповнена випробувань: зрада батька, безробіття матері, оманливе кохання, бідність, пастка, в яку її заманили торгівці живим товаром. Розум та наполегливість допомогли Норі не просто вижити, але й прибрати до рук бізнес чоловікової родини і стати залізною Норою. 

У цій книзі авторка майстерно описує життєвий шлях головної героїні, Нори, яка стикається з безліччю випробувань та перешкод на шляху до свого місця під сонцем. Вона переживає зраду, бідність, стикається з небезпекою та темними справами, але завдяки своїй сміливості, наполегливості та розуму вона виходить з цих випробувань ще сильнішою. Її образ багато в чому ретранслює комбінований символ жіночої долі, котра здатна пройти через випробування.

Віктор Янкевич «Тенета 2.0»  

Цей роман автор писав пропускаючи крізь себе весь біль тих, хто став жертвою торгівлі людьми (дітьми). Дуже хотілося б, щоб і читач цієї книги не залишився байдужим і зрозумів, як усе страшно... Віктор Янкевич, як і завжди, розкриває те, на що суспільству праглося заплющити очі... Автор зазначив, що найважливіша мета написання цього роману – загострення уваги  громадськості на проблемі, про яку мало говорять, підвищення обізнаності населення про форми та ознаки торгівлі людьми, вміння розпізнавати підозрілі пропозиції щодо працевлаштування, способи вербування людей тощо.

«Від початку Незалежності в Україні постраждали від торгівлі людьми понад 160 тисяч осіб, – розповів Віктор Янкевич. – І це офіційна статистика. А чимало людей не усвідомлюють, що й досі існує поняття работоргівлі, сексуальна експлуатація, працює чорний ринок торгівлі людськими органами тощо».

Роман написаний на основі реальних подій. Починається він із історії  вербування лікаркою-гінекологинею 17-річної дівчини, яка завагітніла, але вже було пізно робити аборт. Їй запропонували сурогатне материнство – народити дитину для молодої пари. А за документами маля начебто померло. Перед пологами в молодої жінки пробудився материнський інстинкт. Але договір з дияволом вже підписаний… Дитина народилася здорова, але жінці сказали, що мертва. Проте вона не заспокоїлася і вернулася до правоохоронців. Через кілька місяців вони докопалися до правди…

Віктор Янкевич зазначив, що жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, незалежно від віку, статі, освіти.  Книга вийшла друком  в 2021 році.

 

                 



           

           

 

План заходів, спрямованих на запобігання й протидію усім видам насильства та булінгу (цькування), а також торгівлі людьми шляхом створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти у 2024/2025 н.р. (Наказ від 30.08.2024 р.)

 

Інформдайджест «Як не стати жертвою торгівців людьми?»

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, порушенням прав людини.

Проблема торгівлі людьми особливо загострилася під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Жінки та діти, які змушені покинути Україну, прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ).

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а одна з чотирьох жертв – діти.

Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, зокрема сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні!

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

Особам, які постраждали від торгівлі людьми, українським законодавством гарантується одноразова матеріальна допомога та комплексна допомога (психологічна, медична, правова, допомога у працевлаштуванні тощо), виходячи з їхніх особистих потреб.

За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали від торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.

Тому, щоб українцям безпечно подорожувати, працювати, навчатися треба додержуватися необхідних правил безпеки.

 

Якщо плануєте подорожувати за кордоном:

Заздалегідь знайдіть та запишіть контактну інформацію посольства України.

Перед виїздом в іншу країну зареєструйтесь он-лайн на сайті Міністерства закордонних справ України в системі ДРУГ http://friend.mfa.gov.ua.

Залишіть своїм рідним детальну інформацію про місце свого перебування: адресу, контактний телефон, копії паспорту та ін.

Підтримуйте зв'язок з рідними та близькими, повідомляйте зразу про зміну місця перебування.

Домовтеся заздалегідь з рідними про кодове слово, яке підкаже їм, що ви опинились у небезпечній ситуації.

Не віддавайте свої документи нікому, окрім працівників правоохоронних органів та прикордонної служби.

Не залишайте свій паспорт під заставу чи «для оформлення» додаткових документів.

Зробіть копії важливих документів та покладіть їх в надійне місце окремо від оригіналів.

Якщо плануєте працювати за кордоном:

Для легального працевлаштування за кордоном треба отримати в Україні робочу візу та необхідні дозволи. Туристична, гостьова віза або безвіз право на роботу не дає.

Агенція з працевлаштування за кордоном повинна мати ліцензію на обраний вами напрямок діяльності і саме в ту країну, куди вам пропонують поїхати. На сайті Міністерства соціальної політики України www.msp.gov.ua в розділі «Організаціям / Ліцензування» є перелік ліцензованих посередників.

Перед виїздом за кордон на роботу, дізнайтесь які права ви маєте в країні перебування, звернувшись за консультацією в департамент консульської служби міністерства закордонних справ.

Придбайте ще один мобільний телефон і картку та заховайте серед речей. Якщо Вас будуть утримувати, Ви зможете зв’язатись з рідними додатковим телефоном.

Переконайтесь, що договір на роботу абсолютно зрозумілий і перекладений коректно.

Перевірте усі умови працевлаштування: контракт не має містити розмитих формулювань на кшталт “та інші види робіт”, “на вимогу роботодавця” та ін.

Не погоджуйтесь на нелегальну роботу. А також не надавайте підроблені документи чи неправдиву інформацію при оформленні візи.

У разі небезпеки телефонуйте в Посольство України та місцеві екстрені служби допомоги, навіть якщо ви перебуваєте в країні незаконно.

Якщо плануєте навчатися за кордоном:

1. Для легального навчання за кордоном треба отримати в Україні відповідну візу.

2. Вивчіть уважно умови прийому конкретного навчального закладу. Деякі з них враховують результати ЗНО, а деякі вимагають вступного тестування. Є платні навчальні програми, а є і безкоштовне навчання за рахунок отримання різних видів стипендій, грантів або за партнерською програмою (подвійний диплом).

3. Зателефонуйте рідним або друзям після приїзду. Впродовж всього періоду навчання періодично телефонуйте рідним і повідомляйте про ваше перебування.

4. Дотримуйтесь правил безпеки, що викладені раніше.

5. Не бійтесь звертатися по допомогу до державних установ, громадських організацій, поліції.

6. Станьте на консульський облік в країні, де будете навчатись та/або працювати (якщо термін перебування > 3 місяці).

Пам’ятайте: стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації! Тому лише об’єднавши зусилля, ми зможемо подолати проблему торгівлі людьми у суспільстві!

Запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії.

    Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

    Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення призведуть до подібних зростання ризиків.

    Злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви, торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну.

В разі необхідності громадяни можуть звернутись до: 

- Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527, що працює за підтримки Міжнародної Організації з Міграції, з 8:00 до 20:00 за номером 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів). Особи, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до консультантів гарячої лінії за електронною адресою 527.hotline@gmail.com;
- Національної дитячої «гарячої лінії» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

- Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

    Послуги щодо захисту внутрішньо переміщених осіб та постраждалого населення внаслідок збройної агресії Росії надає ГО «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка».

Щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України

 Актуальні матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей щодо запобігання сексуальному насильству.

Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyi-pidtrimki-ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti

https://mon.gov.ua/ua/news/stop_sexting-privatnist-v-interneti-pid-chas-vijni

Будь-яке сексуальне насильство - є воєнним злочином, порушеннямзаконів та звичаїв війни.

Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України.

Саме тому важливо фіксувати злочини, свідками чи постраждалими від яких стали учасники освітнього процесу та збирати максимум доказів для притягнення винних до відповідальності.

В цьому випадку варто зробити наступне:

• звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
• повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
• зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце (адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду,
контакти свідків, фото/відео з місця подій.

Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 0240) або електронною поштою (conflict2022.ua@gmail.com).

Передати інформацію для подальшого розслідування можна:

• на сайті Офісу Генерального прокурора України;
• через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.

Сексуальне насильство нерідко стає сильною психологічною травмою для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою.

Таку допомогу можна отримати: 

•  за телефоном гарячої лінії (15 47), 
• за телефоном гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (116 123), 
• у закладі освіти від практичного психолога чи соціального педагога.

Вчасна й професійна психологічна до помога може запобігти подальшому травмуванню та розвитку депресії у постраждалих.

Увага! Гарячі лінії щодо надання першої психологічної допомоги.

Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб - 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів - безкоштовні.

Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.

Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

Гаряча лінія НУО «Людина в біді». Безкоштовні психологічні консультації (24/7) -  0 800 210 160.

Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00–20.00. Телефон у Польщі +4873 311 5296. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66; 

(063)-721-04-63; (066)-219-09-73.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» працює цілодобово, за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних). Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Електронні канали консультування:

Електронна пошта – hotline@la-strada.org.ua

Telegram – NHL116123

Messenger – lastradaukraine

Skype – lastrada-ukraine

Протидія торгівлі людьми

 

Перелік організацій та установ,

служб підтримки постраждалих осіб,

до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

1.     Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:

0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного);

2.     Національна дитяча “гаряча лінія”:

0 800 500 225 та 116 111 (для дзвінків з мобільного)

3.     Національна дитяча “гаряча лінія”  Центру «ла Страда-Україна»:

0 800 500 333 (для дзвінків з мобільного)

4.     Служба екстреної психологічної допомоги Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді:

“Телефон Довіри 15-84”

(працює щоденно з 9.00 до 21.00, без святкових та вихідних днів)

066–313-15-84; 067-515-15-84; 073-515–15-84

5.     ЗМЦСССДМ знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 34а (зупинка міського транспорту – вул. Сталеварів, трамваїв № 3, 16 – “вулиця Заводська”, № 1 – “Цирк”).